Івана Купала (Іванова ніч, Іванів день) з легкістю можна називати прадавнім. Це одне з найбільш таємничих і магічних свят, що дісталося нам від наших пращурів. Свої витоки свято Івана Купала, або Іванів день бере ще з часів язичництва. Спочатку цей день був присвячений язичницькому богу Купалі. Але після християнізації Київської Русі назва цього дня доповнилася ім’ям Іоанна Хрестителя (Предтечі), день народження якого збігався з купальським святом.
Свято Івана Купала відзначають не тільки в Україні, але також у Польщі, Білорусії, Росії та країнах Прибалтики. Івана Купала вважається днем молоді та кохання. Згідно з легендою, в цю ніч грали весілля Купала та Марени, що символізувало поєднання двох стихій – води і вогню, чоловічого і жіночого начал.
В основі купальських обрядів лежать культи вогню, води та рослинності. Купальські вогні – це відгомін культу сонця, купальська вода – символ цілющої сили, папороть – символ щасливої долі, чудодійна роса забезпечувала красу й кохання, а купальське дерево – родючість і щастя. Обрядові ігри та вірування супроводжувалися купальськими піснями, веселими забавами, хороводами, плетінням вінків і ворожіннями, розкладанням багаття, купанням та обливанням водою.
Купальська ніч вважалася чарівною, тому дівчата у цей час ворожили за допомогою вінків на свою долю. А ще у цю ніч найсміливіші шукали цвіту папороті, яка, вважалося, розквітає опівночі, загоряється вогнем і тут же осипається. За повір’ям, тому, хто встигне зірвати квітку папороті, відкриються заховані скарби, а сам він дістане чудодійну силу та знання. Зірвати таку квітку практично неможливо. Легенди і перекази про цвіт папороті описав Микола Гоголь в оповіданні «Вечір на Івана Купала». А в збірнику матеріалів «Книга усякої всячини» він занотував: «Папороть… цвіте вогняним кольором тільки у ночі на Іванів день, і той хто встигне зірвати цвіт і наважиться вистояти проти всіх примар, які будуть перед ним з’являтися, відшукає скарб».
Цієї ночі розкладають вогнища, танцюють навколо них і співають, стрибають через них. Чим вище підстрибнеш над вогнищем, тим будеш щасливішим у коханні та здоровішим. Вогонь очищує, додає сил і наснаги. Закохані пари стрибають зазвичай разом, узявшись за руки. За повір’ям, якщо вони зможуть разом перестрибнути через вогонь, і при цьому їхні руки не роз’єднаються, то вони одружаться. Вважалося, що в цю чарівну ніч відбуваються дива, тварини розмовляють людською мовою, дерева переходять з місця на місце тощо. А ще, за народним віруванням, лікарські трави тільки тоді й виявляють справжню поміч, коли будуть зібрані в ніч під Івана Купала або рано-вранці з «іванівською» росою.
Купальська ніч
Сонце котиться за обрій, вечір наступає,
В ніч купальську, ніч святкову в небі зірка сяє.
Стануть хлопці біля річки багаття палити,
А дівчата в ніч купальську будуть ворожити.
Запала жарке багаття купальської ночі,
Коло річки – гомін, жарти і пісні дівочі.
Біля вогнища зберуться та й почнуть питати:
«Де, Іванко, де, Купайло, зиму зимував ти?».
В цю ніч папороті квітка сили набирає,
На добро та гарні справи людей надихає.
А дівчата стануть з квітів віночки в’язати,
Понесуть їх до водички, будуть промовляти:
«Ви пливіть у ніч, віночки, на хвилях кохання,
Шлях до милого хай вкаже ясна зірка рання.
А як зійде сонце вранці, почне пригрівати
Хай з віночком прийде милий до моєї хати».
Віктор ВОЛОДІН
